Норовірус. Максимально допустимий рівень у воді – нуль!

Главная > Статьи > Страница7

Норовіруси – група вірусів сімейства Caliciviridae, що отримала назву на честь штаму вірусу, виявленого в зараженій питній воді під час епідемії в Норфолку (США) у 1968 році. Діаметр від 0,027 до 0,032 мкм, що приблизно в 100 разів менше від середнього розміру бактерій. Норовірус виявляється по всьому світу у воді колодязів та свердловин, усередині трубопроводів побутових та муніципальних систем водопостачання, у воді басейнів. Основна причина надходження у воду зі свердловин та колодязів – перетин води з каналізаційними стоками. Основний водний шлях зараження — питна вода або вдихання водного аерозолю в процесі прийняття душу. Інфікуюча доза становить лише 10 одиниць. Норовіруси стають причиною поширених кишкових розладів — однієї з форм гастроентериту. Для здорових людей з нормальним імунітетом гастроентерит — захворювання не смертельне, без важких наслідків, проте має всі характерні прояви і симптоми важкого кишкового розладу.

Водопідготовка. Заходи попередження зараження.

Мембранні технології очищення (зворотний осмос, нанофільтрація, окремі (не всі!) системи ультрафільтрації, різні методи дезінфекції та знезараження води, включаючи хімічне окиснення та обробку ультрафіолетом. Важливо знати, що стандартний рівень залишкового хлору 10 мг/л у муніципальній воді Норфолка виявився не смертельним для норовірусу (вірусу Норфолка) і не зупинив поширення інфекції через воду.