Водорості та псевдоводорості у воді.
- Зелені водорості.
Найбільш поширений тип водоростей для поверхневої води. Спори можуть перебувати в латентному стані у воді з неглибоких свердловин, але в певних умовах достатньо кількох днів для того, щоб цвітіння цього типу водоростей пофарбувало стінки накопичувальної ємності або внутрішню поверхню трубопроводів зеленого кольору. Зелені водорості збільшують свою популяцію вдвічі кожні 3…6 годин. Умови – наявність у воді поживних речовин та відсутність дезінфікуючих засобів.
- Жовті водорості.
Цей тип водоростей має високу стійкість до впливу хлору і розмножується в затіненій воді. На відміну від зелених водоростей, для яких сонячне світло – “стероїд”, жовті водорості ростуть у темних місцях, утворюючи слабо прикріплені до поверхні жовтувато-зелені біоплівки. Сприятливі умови – наявність у воді поживних речовин та відсутність дезінфікуючих засобів.
- Синьо-зелені водорості.
Синьо-зелені водорості фактично є бактеріями, які називаються ціанобактеріями. Наявність їх у воді із свердловин явище значно рідкісніше порівняно із зеленими або жовтими водоростями. Однак, якщо ці псевдоводорослі виявлені у воді позбавитися їх буде досить трудомістко. Біопленки з цих мікроорганізмів формують захисний шар, що має високу опірність до дії хлору. Навіть шокове хлорування може виявитися безсилим без механічного руйнування і видалення біоплівок, що сформувалися.
- Розові водорості.
Рожеві водорості або рожевий слиз – це фактично не водорості, а бактерії, як і синьо-зелені водорості. Їх називають водоростями через те, що їх поведінка аналогічна поведінці зелених і жовтих водоростей. Рожеві водорості схильні утворювати біоплівки на вологих поверхнях з ПВХ у місцях, не схильних до впливу сонячних променів. Ми не маємо достатньої інформації про рожеві водорості.
- Біла пліснява.
Білу плісняву також не відносять до різновидів водоростей, незважаючи на схожу поведінку. Біла пліснява – це грибок, відомий як Penicilum. Біла пліснява виявляється у водопровідній воді як слизоподібні скупчення білого кольору, схожі на плаваючі дрібні шматочки цигаркового паперу. Найчастіше біла пліснява формує біоплівки на стінках трубопроводів та у фільтрах на поверхні механічних або сорбційних картриджів. Біоплівки, що сформувалися, мають високу стійкість до впливу хлору. Незважаючи на відсутність токсичності, біла пліснява може служити індикатором бактеріального забруднення води та поганого санітарного стану компонентів водопровідної системи.
Найкращий відомий альгіцид та фунгіцид у водній системі – вільний хлор (у вигляді хлорноватистої кислоти HOCl). Планово замінюйте механічні картриджі, щоб запобігти їх колонізації водоростями і подальше поширення зараження за системою (зокрема білою пліснявою, як найбільш поширеною псевдоводорослістю, що виявляється повсюдно у воді з відносно неглибоких свердловин). Засоби дезінфекції або знезараження у складі систем підготовки води зі свердловини – базовий компонент, а не опція (!).
