| ◄ 10 | 11 | 12 ► |
Проточні компоненти мембранного дозуючого насоса. Сумісність матеріалів з реагентами.
Дозують мембранні насоси широко застосовують у водопідготовці для подачі у воду різних хімічних речовин. Важливо здійснити коректний вибір матеріалів проточних компонентів насоса, що стикаються з реагентом, що дозується. Виробники мембранних насосів пропонують різні матеріали всмоктувальних та нагнітальних головок, мембран та кульових клапанів для забезпечення можливості застосовувати насос з різними агресивними середовищами. Одні виробники пропонують більше варіантів, інші менші. Тому, якщо Ви припускаєте застосовувати дозуючий насос для подачі дуже корозійного або хімічно агресивного хімічного розчину (наприклад, розчину гіпохлориту натрію) переконайтеся в тому, що Ви розумієте ступінь стійкості кожного з матеріалів, що застосовуються в насосі. Читати повністю →
Imerys Calcite – нейтралізатор рН.
Карбонат кальцію Imerys (Calcite) – це безпечний, простий у використанні продукт природного походження, виготовлений з вапняку високого ступеня чистоти. Карбонат кальцію Imerys (Calcite) сертифікований у системі NSF для застосування з водою питної якості. Карбонат кальцію Imerys (Calcite) застосовують для нейтралізації води із підземних джерел з кислою реакцією (pH в діапазоні від 5 до 6.9). При рН>6,9 застосування нейтралізатора не потрібне. Якщо рН ≤ 6 застосовують карбонат кальцію Imerys (Calcite) у поєднанні з оксидом магнію (Corosex, Flomag). При рН ≤ 5 застосовують пропорційне дозування в об’єм води кальцинованої соди (у побутовій водопідготовці) або гідроксиду натрію (у промисловій або комерційній водопідготовці). Читати повністю →
Аерація – найкраща з доступних технологій видалення з води радона.
Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) вважає фізичну аерацію найкращою доступною технологією видалення радону з води. У побутовому застосуванні аерація передбачає забезпечення контакту забрудненої води з достатньою кількістю повітря для переміщення радону з води у повітря зі створенням умов витіснення радону за межі житлового приміщення. Використання різних технологічних поліпшень дозволяє безнапірному варіанті систем аерації води видаляти до 99,9% радону. На сьогоднішній день ця технологія – найкраще доступне рішення для води, що містить великі концентрації радону. Читати повністю →
Дозування гіпохлориту натрію. Концентрація робочого розчину. Швидкість подачі розчину.
Гіпохлорит натрію – один із найпопулярніших окислювачів і дезінфікуючих речовин у водопідготовці, що дозволяє виробляти хімічно чисту та біологічно безпечну воду. Як вибрати правильний типорозмір насоса, що дозує? Як розрахувати дозу розчину гіпохлориту натрію для дезінфекції води, окислення заліза, сірководню та органічних домішок? Яку встановити швидкість подачі реагенту? Який обсяг у день реагенту потрібно подати до системи? Яка концентрація робочого розчину гіпохлориту натрію для застосування у побутовій водопідготовці? Відповіді на ці та інші питання вимагають попереднього розуміння деяких ключових аспектів. Читати повністю →
Проблеми залізоокисних бактерій. “Колапс” системи водопостачання.
Те, що Ви бачите ліворуч на фото – прямий результат дії залізобактерій Leptothrix або Gallionella у воді зі свердловини. Як протистояти проблемі? Застосовувати хлор, озон, діоксид хлору, перекис водню або вибирати інше джерело води. На об’єкті, на якому зроблено це фото, зростання залізовмісного бактеріального слизу, що вийшло з-під контролю, швидко привело до повного колапсу системи водопостачання – повного біообростання завантаження осадового фільтра, фільтра-знезалізувача і трубопроводів. Помилки в проектуванні системи водопідготовки, “допінг” для зростання залізобактерій у вигляді розчиненого у воді кисню швидко перетворили невелику проблему незначного вмісту залізокбактерій у вихідній воді на головну проблему цієї води.Читати повністю →
Видалення сірководню. Каталітичне вугілля GAC PLUS.
Традиційно видалення сірководню з води застосовувалися сильні окислювачі чи фізична дегазація-аерація. Подальший розвиток технологій виготовлення спеціальних активованих вугілля створив привабливу альтернативу традиційним методам – каталітичне активоване вугілля GAC PLUC. GAC PLUS, володіючи всім набором “класичних” сорбційних властивостей, здатний додатково перетворювати сірководень на елементарну сірку. Мінімальний рівень розчиненого кисню в оброблюваній воді для окислення сірководню до елементарної сірки становить 4 мг/л. Якщо вміст розчиненого кисню у воді недостатньо (< 4 мг/л), GAC PLUS застосовують з попередньою аерацією або дозуванням хімічного окислювача. Для видалення більш високих концентрацій сірководню потрібні вищі рівні розчиненого кисню. Читати повністю →
Видалення сірководню. Напірна аерація.
Сірководень швидко залишає воду при контакті з атмосферним повітрям. Тому його видалення часто застосовують фізичний метод дегазації – аерацію. Метод аерації зберігає високу ефективність при обробці води із вмістом сірководню до 2 мг/л та рН ≤7. У напірному варіанті процес аерації включає вилив води через повітря або пропускання повітря через воду, відділення сірководню в повітря та відведення повітря з відокремленим сірководнем в атмосферу. Подачу повітря та витіснення повітря в атмосферу виконує повітряний компресор. Правильно спроектована система напірної аерації передбачає наявність стабільної повітряної кишені у верхній частині напірної контактної ємності, що займає від 1/3 до 1/2 частини резервуара, регулярний обмін повітря та відведення сірководню за межі ємності в атмосферу. Читати повністю →
Хімічне окислення сірководню. Якщо аерація та каталітичне вугілля “не працюють”…
Хлорування води в режимі постійного дозування в діапазоні рН від 6 до 8 здатне хімічно окислити практично будь-які концентрації сірководню (H2S), сульфіду (S2-), бісульфіду (HS-). Отримані в процесі хімічного окислення нерозчинні сполуки та елементарна сірка фільтруються у шарі завантаження осадового фільтра з протиточним способом промивання. Хлор подається у воду насосом, що дозує, у вигляді рідкого розчину гіпохлориту натрію. Вирішальними факторами успіху є час контакту, розмір дози та рН води. Хлорування усуває проблему сіркобактерій, залізобактерій, інших мікроорганізмів, включаючи патогенні. Читати повністю →
Синтетичний цеоліт Crystal-Right. Аміак та “іонний обмін”.
Підвищені концентрації аміаку в підземній воді, як правило, пояснюються біологічним розкладанням азотовмісних сполук або забрудненням води каналізаційними стоками. Газ аміак NH3 присутній у воді у формі гідроксиду амонію (NH4OH) та іону амонію (NH4+). Такі стандартні методи обробки, як зворотний осмос або вугільна сорбція, не є ефективними щодо аміаку. Доступна у побутовому застосуванні технологія – іонний обмін. Синтетичний цеоліт Crystal Right – іонообмінне середовище з високою селективністю та ємністю щодо іонів амонію. Читати повністю →
Чи здатен перекис водню Н2О2 видалити з води амоній?
Переважно ні, не може. Іон амонію стійкий до дії будь-яких загальних окислювачів, включаючи перекис водню. Виняток становлять тільки активні галогени – хлор, фтор, йод. Тим не менш, недисоційований аміак NH3 може бути окислений вільними радикалами, які отримують при використанні H2O2. Однак, аміак – переважна форма амонійного азоту у воді з високим рН (> 9) і його основний механізм видалення – фізичне випаровування в атмосферу. Методи видалення амонію з води: біологічна нітрифікація/денітрифікація, суперхлорування, аерація (при рН>9), адсорбція селективною іонообмінною смолою або кліноптилолітом. Читати повністю →
Комбінація озоннування та GAC. Біологічно посилене гранульоване активоване вугілля.
Гранульоване активоване вугілля широко застосовують для видалення органічних сполук із питної води. Механізми видалення органічних сполук – фізична адсорбція та біодеградація за допомогою сформованих активних біоплівок. Попереднє озонування не має залишкової бактерицидної дії, збільшує концентрацію біорозкладних органічних речовин у воді, ініціюючи біологічну активність активованого вугілля. Гетеротрофні бактерії, що “пережили” попереднє озонування, накопичуються у фільтрах з GAC і забезпечують “чисте” видалення органічних сполук за рахунок біологічної активності, практично не задіявши механізм фізичної адсорбції. Читати повністю →
Біологічне окислення амонію. Нітрифікація та GAC.
Оскільки рівні NH4+ у підземній воді, як правило, досить низькі, процес видалення амонію нітрифікацією може бути реалізований у фільтрах з біологічним посиленням активного гранульованого вугілля (GAC). Біофільтр починається з сівби на поверхню гранул активованого вугілля колоній специфічних бактерій. Нітрифікуючі бактерії – автотрофні та аеробні. Процес конверсії амонію послідовно в нітрити (NO2–) та нітрати (NO3–), забезпечується дією колоній нітрифікуючих бактерій (Nitrosomonas, Nitrobacter) у присутності достатньої кількості кисню та з виділенням іонів водню. Нітрити – токсичний проміжний продукт окислення амонію, нітрати – відносно нетоксичний кінцевий продукт окислення амонію. Читати повністю →
Видалення радона із води на “вході в будинок”. Метод сорбції.
Традиційно в побутовій водопідготовці для видалення радону до моменту його закінчення з води в атмосферу приміщення застосовується один з двох методів – фізична аерація або сорбція радону активованим вугіллям. Метод, відомий під назвою «сорбція», ґрунтується на здатності активованого вугілля поглинати радон. Оброблювана вода проходить через шар активованого гранульованого вугілля, поміщеного в полімерну ємність напірного фільтра з протиточним способом промивання. Метод дозволяє видаляти радон без проміжної атмосферної ємності та необхідності повторного підвищення тиску для подачі води до гідравлічної системи будинку. Читати повністю →
Що не видаляє з води “зворотний осмос”?
Побутові системи зворотного осмосу отримали потужну рекламну підтримку на ринку як найкращі побутові фільтри для отримання питної води. Рекламні буклети всіх без винятку виробників обіцяють отримання питної води з відмінним смаком, відсутністю домішок, вірусів та бактерій. Однак буклети забувають згадувати про те, які домішки системи зворотного осмосу не можуть видалити з води. Вода може містити поширені домішки, які молекулярно менші за воду і для яких мембрана зворотного осмосу проникна як сито для повітря. Читати повністю →
Іонний обмін. Деіонізація, демінералізація води.
Деіонізація води-назва процесу, що забезпечує зниження заряджених іонів у воді до зневажливо малих концентрацій. Альтернативна назва процесу деіонізації – демінералізація. Деіонізація води – процес іонного обміну, що передбачає, як мінімум, дві стадії. Вода проходить послідовно через напірну колону з шаром катіонообмінної смоли у водневій формі і через напірну колону з шаром аніонообмінної смоли в гідроксильній формі. На першій стадії витягуються всі катіони, на другій – всі аніони. Катіони обмінюються на водень, аніони на гідроксильну групу. Результат їхньої рекомбінації у воді – нова молекула води. Іноді завдання досягнення глибокої демінералізації вимагає застосування додаткової “полірувальної” колони, заповненої змішаною іонообмінною смолою, що отримала назву «mixed bed». Демінералізація передбачає видалення з води всіх іонів. Читати повністю →
Іонний обмін. Пом’ягшення води, зниження лужності води.
Для пом’якшення води застосовується сильнокислотний катіоніт у натрієвій формі. Катіони кальцію і магнію, що переважно формують солі жорсткості, обмінюються на слабо закріплені на функціональній групі катіони натрію. Загальна мінералізація пом’якшеної води дещо вища порівняно з вихідною водою. Жорсткість підземної води формується переважно тимчасовою формою жорсткості, представленої бікарбонатами кальцію та магнію. Слабокислотний катіоніт у водневій формі обмінює іони кальцію та магнію зі складу бікарбонатів на іони водню. Регенерація здійснюється розчином сильної кислоти. Цей процес отримав назву процесу зниження загальної лужності (карбонатної твердості). Загальна мінералізація обробленої води дещо нижча порівняно з вихідною водою. Читати повністю →
Сульфат алюмінію – коагулянт в муніципальній водопідготовці. Чи є небезпека залишкового алюмінія в питній воді?
Перший крок у муніципальній водопідготовці – отримати з природної води, що містить тонкодисперсні колоїдні частинки, що не піддаються прямій фільтрації, якомога прозорішу воду з мінімальною кількістю зважених частинок. Для цього у воду додають коагулянти і найчастіше сульфат алюмінію. Сульфат алюмінію дестабілізує колоїдні частинки, змушує їх об’єднуватися і укрупнюватися з подальшим утворенням нерозчинного осаду, з наступним відстоюванням гравітаційним або безпроблемною фільтрацією. Якщо задіяна достатня кількість часу та дотримується технологія – освітлення та знебарвлення супроводжуються також мінімізацією вмісту у воді залишкового алюмінію. Читати повністю →
Хімія води. Концентрація іонів. 1 мг-экв/л = 1 ммоль/л? Чи це так?
Іонний обмін у водопідготовці передбачає наявність інформації про кількість всіх іонів, що підлягають обміну – знання лише їх масової концентрації, що вимірюється в мг/л, мало. Незважаючи на те, що в хімії води історично та географічно використовують різні одиниці вимірювання концентрації, найзручніше концентрацію іонів вимірювати в хімічно «еквівалентних» одиницях – у міжнародно прийнятих екв/кг, які традиційно перетворюються на зручніші гр-екв/л або, для малих концентрацій, мг-экв/л. Країни схильні до впливу США, вимірюють еквівалентну концентрацію в мг/л CaCO3. У Німеччині та ряді країн Східної Європи використовують mval/l, в Україні – ммоль/л та мг-екв/л. Читати повністю →
